Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького – відомий в Україні та за кордоном заклад освіти і науки, регіональний центр постійної співпраці з виробництвом, давній осередок виховання майбутніх фахівців у дусі патріотизму і духовності.

В університеті навчається близько шести тисяч студентів денної і заочної форм навчання, ведеться підготовка магістрів за чотирма спеціальностями, працюють п’ять факультетів стаціонарної форми навчання – факультет ветеринарної медицини, біолого-технологічний факультет, факультет харчових технологій, факультет економіки і менеджменту, факультет доуніверситетської освіти і підготовки молодших спеціалістів, крім того є факультет заочної освіти, а також Інститут післядипломної освіти та перепідготовки кадрів АПК.

Навчальний заклад має довгу і славну історію. Початки ветеринарної справи й освіти в Галичині зі столицею краю Львовом припадають на 1784 рік, коли у тодішньому відновленому Львівському університеті на медичному факультеті була відкрита кафедра ветеринарії. Першим професором і керівником кафедри був Юрій Хмель (1747 – 1805), вихованець Віденської ветеринарної школи.

У 1881 році у місті була відкрита самостійна ветеринарна школа з офіційною назвою: Цісарсько-королівська ветеринарна школа зі школою підковування коней та клінікою-стаціонаром для тварин у Львові. Директором школи від 1 жовтня 1881 року був проф. Петро Зайфман (1823 – 1903). З часом змінювалися назви навчального закладу: від школи до академії, від академії до інституту, через фахові курси і знову до інституту, а відтак через академію і до університету. У 1994 році тодішній академії було надано ім’я видатного вченого професора Степана Ґжицького, а 2003 року академії присвоєно статус національної. Указом Президента України Віктора Ющенка 28 липня 2007 року навчальний заклад реорганізовано в університет з такою офіційною назвою: Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького.

До основних критеріїв, що характеризують потенціал університету, належать: історичність, досвід підготовки лікарів ветеринарної медицини, технологів виробництва та переробки продукції тваринництва, маркетологів, менеджерів, технологів м’ясо та молокопереробної галузі, кількість докторів наук і професорів на профілюючих і загальноосвітніх кафедрах, наявність навчально-лабораторної бази і можливість її розвитку, ефективність організації навчального процесу з урахуванням оптимальної кількості студентів на тій чи іншій спеціальності.

З розвитком науки відкрито в університеті нові спеціальності, у навчальні плани введено більше гуманітарних дисциплін, постійно ведеться робота з удосконалення навчальних планів і програм на підставі вимог Болонського процесу, розширюється вивчення фундаментальних наук і предметів ветеринарного, технологічного, інженерно-технологічного, екологічного, правового та економічного профілів. Основним мірилом оцінки якості підготовки спеціалістів на кафедрах і факультетах вважають тепер не тільки знання, а й рівень оволодіння професійною діяльністю, якість вирішення виробничих завдань.

Університет активно розпочав освоєння нової концепції навчального процесу: переглянуто структуру навчального процесу на користь практичних занять; на всіх кафедрах запроваджується кредитно-модульна система навчання студентів. Вона дозволяє найповніше використовувати педагогічну майстерність кожного викладача під час проведення активних методів навчання і є складовою частиною технології контекстного навчання; кредитно-модульна система дозволяє студенту вчитися без примусу, а викладачеві – зосередитися на викладанні.

Підготовка спеціалістів в університеті ведеться за 12 спеціальностями та 15 спеціалізаціями. Університет надає освітні послуги за такими напрямками: ветеринарія, харчові технології та інженерія, технологія виробництва і переробки продукції тваринництва, рибне господарство та аквакультура, специфічні категорії (якість, стандартизація та сертифікація), економіка та підприємництво, менеджмент і адміністрування, екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, право.

Головною структурною одиницею у системі надання фахових освітніх послуг є кафедра. В університеті функціонує 38 кафедр. Окрім того, структурним підрозділом, який надає освітні послуги, включаючи другу вищу освіту, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, є Інститут післядипломної освіти та перепідготовки кадрів АПК.
Безпосередню щоденну роботу з організації навчального процесу в університеті скеровує та координує навчальна частина.
До інших головних структурних підрозділів, що сприяють навчальному процесові, належать наукова бібліотека, навчально-науково виробничі центри „Давидівський” та „Комарнівський”, відділ практики, лабораторії комп’ютерних технологій та технічних засобів навчання тощо.

Рожищенський коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького

Окремим підрозділом університету є Рожищенський зооветеринарний технікум, з грудня 2007 року – коледж університету.

В університеті реалізується програма інтеграції науки та навчального процесу. На базі кращих наукових установ і виробничих підрозділів (фірм, підприємств, об’єднань) створено 59 філіалів кафедр, а при університеті – навчально-науково виробничий комплекс „Зооветеринарія та біотехнологія”, до складу якого входить 31 учасник (навчальні заклади І – II рівнів акредитації, школи, ліцеї, гімназії, професійно-технічні училища, виробничі підприємства і центри та інші).

Університет здійснює підготовку фахівців за кошти державного бюджету, за пільговими державними кредитами і за кошти фізичних та юридичних осіб. Частка держзамовлень складає 65% на денній і 35% – на заочній формах навчання. Щорічно студентами перших курсів стає понад 600 осіб (денна форма).

Однією зі складових забезпечення ефективного навчального процесу є навчально-методична робота. Щорічно науково-педагогічними працівниками університету видається понад 1000 одиниць навчально-методичної продукції. Однією з основних вимог до викладача є постійне оновлення лекційного матеріалу та використання сучасних освітніх технологій подання матеріалу студентам. Лише за останні 2 роки розроблено 5 електронних посібників з подачею матеріалу через Internet, комп’ютерні варіанти лекцій, освоюється викладання дисциплін з використанням інтерактивних засобів. Для потреб науково-педагогічних працівників і студентів університету призначений комп’ютерний парк, що налічує 260 ПЕОМ. Сформовано шість комп’ютерних класів, викладачі і студенти мають безкоштовний доступ до мережі Internet.

Вже понад 10 років, крім дипломів за основною спеціальністю, випускники університету отримують сертифікати з робітничих професій (усього 17).

Сьогодні в університеті навчальний процес забезпечують понад 400 викладачів, у т. ч. 3 академіки УААН, 4 членкореспонденти УААН, 2 академіки УАН, 2 академіки Нью-Йоркської АН, 5 академіків АН ВО України, 1 академік АТН, 1 академік АКН, 55 професорів, докторів наук, понад 225 доцентів, кандидатів наук. Серед провідних працівників – 4 заслужені діячі науки і техніки України, 2 заслужені працівники освіти України, 2 заслужені працівники ветеринарної медицини України, 1 заслужений працівник сільського господарства України, 1 заслужений працівник фізичної культури і спорту.

За показником викладачів з науковими ступенями університет упродовж багатьох років займає одне з перших місць у системі вищих навчальних закладів аграрного профілю України, 75% кафедр очолюють доктори наук, професори.

З 1998 року в університеті ведеться підготовка фахівців за освітніми рівнями – молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр, чим вирішено питання неперервності, наступності та ступеневої підготовки фахівців. У 2000 році навчальним закладом випущено перших 12 магістрів. Сьогодні цей сумарний показник складає 620 осіб.
Останніми роками середньорічний випуск спеціалістів складає майже 700 осіб, у тому числі з денної форми навчання – до 400 осіб, з яких 10-16 відсотків захищають дипломні роботи з оцінкою „відмінно”. Від 1999 року студенти університету одержують дипломи державного взірця, які виконані на основі фотокомп’ютерних технологій.

Сьогоднішній університет протягом своєї історії завжди був і залишається провідним науковим центром країни в ділянці досліджень з ветеринарної медицини та зооінженерії.

Університет гордиться плеядою вчених, яким належить велика роль у розвитку вітчизняної і світової науки. Славну сторінку в її науковий доробок вписав учений з європейським визнанням професор Степан Зенонович Ґжицький. У створеній ним науковій школі біохіміків вивчалися особливості обміну речовин жуйних тварин для підвищення їх продуктивності. З біохімічної школи С.З.Ґжицького вийшли видатні вчені-біохіміки: академіки Палфій Ф.Ю., Лагодюк П.З. і Береза І.Г., членкореспондент УААН Макар І.А., професори Головацький І.Д., Кусень С.Й., Скорохід В.Й., Калачнюк Г.І. Крім цієї, в університеті плідно працюють ще 11 наукових шкіл.

У різні періоди історії університету тут працювали відомі діячі української гуманітарної науки: професори Вацлав Морачевський та Гнат Западнюк, визначний літературознавець, етнопсихолог і педагог Яким Ярема, а також знаний історик Іван Карпинець.

Лише за останні 10 років вчені університету опублікували коло 5,5 тисяч наукових праць, майже 1,5 тисячі монографій, підручників, посібни-ків, довідників та рекомендацій, отримано 318 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. За кількістю патентів на винаходи з розрахунку на одного викладача університет посідає перше місце серед 23 вищих аграрних навчальних закладів України. В університеті працюють три спеціалізовані вчені ради для захисту докторських і кандидатських дисертацій з 10 спеціальностей.

У січні 1940 року в тодішньому інституті була започаткована аспіран-тура. За весь період в аспірантурі навчалося 596 осіб, у тому числі 547 аспі-рантів з відривом від виробництва, а 49 на заочній формі.

Науковий потенціал інституту дозволив готувати кадри з 19 спеціальностей. Основними напрямками підготовки кандидатів наук були і залишаються  акушерство і біотехнологія відтворення, фізіологія тварин, фармакологія, годівля тварин і технологія кормів. За останні 5 років інтенсивно готуються кадри з ветеринарної санітарії, ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринництва, годівлі тварин, патології, онкології і морфології, гігієни тварин, технології продуктів тваринництва, діагностики і терапії тварин, розведення та селекції тварин тощо. З 1990 року розпочато підготовку науковців з економіки АПК, а в 1997 ювілейному році було проведено перший набір до аспірантури з технологічних спеціальностей. У 2001 році було відкрито докторантуру із 9 спеціальностей та розширено спеціальності для набору в аспірантуру до 25.

Колишні аспіранти стали основою для заміщення вакантних посад в університеті (305 осіб). Ще 41 аспірант за державним скеруванням працює в наукових і навчальних закладах аграрного профілю України і пострадянських країн.

Випускники докторантури та аспірантури університету у структурі професорсько-викладацького складу на сьогодні становлять понад 40 відсотків.
Сьогодні під керівництвом провідних учених університету в аспірантурі та докторантурі навчається 64 особи, а понад 30 викладачів працюють над докторськими дисертаціями. У структурі університету функціонують сім науково-дослідних інститутів.

Вчені університету працюють над виконанням бюджетних та кафедральних тем, що, як правило, закінчуються захистом дисертаційних робіт, написанням монографій, підручників, методичних рекомендацій, практичним впровадженням у виробництво. Вони розробили і впровадили систему мікроелементного живлення при інтенсивній технології виробництва яловичини та способи підвищення її якості; нову комплексну технологію передзабійної підготовки тварин; методи комплексної терапії корів при акушерських патологіях; методи діагностики, лікування і профілактики бронхопневмоній та гострих шлунково-кишкових хвороб молодняку сільськогосподарських тварин. Також запропонували ефективні лікарські засоби для профілактики і лікування тварин при паразитарних і грибкових хворобах, технологію інтенсивної відгодівлі великої рогатої худоби; вивели українську гірськокарпатську породу овець (у співавторстві) та працюють над покращенням якостей симентальської породи, підвищенням м’ясних якостей овець породи прекос шляхом схрещування з баранами м’ясо-вовнової породи суффольк.

У навчально-науково виробничих центрах створено три племрепродуктори молочної чорно-рябої породи корів, полтавської м’ясної породи свиней та м’ясо-вовнової породи овець прекос.

В університеті активно діє студентське наукове товариство, що налічує понад 1000 членів. Студенти працюють у наукових гуртках, виступають на кафедральних семінарах, факультетських, університетських і міжуніверситетських студентських конференціях. Кращі роботи нагороджуються і публікуються в наукових виданнях університету, зокрема у журналах „Науковий вісник” та „Сільський господар”. За останні 10 років видано 37 томів „Наукового вісника” загальним обсягом понад 575 друкованих аркушів.

Налагоджені тісні зв’язки з науково-дослідними та навчальними уста-новами багатьох країн: підготовлені проекти спільних наукових досліджень з профільними кафедрами Краківського аграрного університету,  Головної школи сільського господарства у Варшаві (SGGW) та Вроцлавського аграрного університету (Республіка Польща). Спільно з цими навчальними закладами спланували стажування співробітників університету, що у перспективі дасть можливість працювати над реалізацією спільних наукових грантів.

В університеті проводяться чисельні культурно-освітні, спортивні і виховні заходи, що розширюють світогляд студентів в галузі культури, народної та технічної творчості, формують в них високі естетичні смаки. Сьогодні в університеті є п’ять народних мистецьких колективів – чоловічий хор „Дзвін”, ансамбль танцю „Підгір’я”, оркестр українських народних інструментів „Намисто”, капела бандуристок „Кобза”, студентська хорова капела „Ватра”.

Народна капела бандуристів Кобза.

Народна студентська хорова капела Ватра.

На сцені університету народний ансамбль танцю Підгір'я.

Загальним орієнтиром для організації виховної роботи в університеті служать концепція українського національного виховання і навчальна програма „Основи української державності, культури та духовності”, які втілюються в життя. У виховній роботі зі студентами беруть участь структурні підрозділи університету, професорсько-викладацький склад, студентські формування (профком, колегія студентів, студради гуртожитків, „Молода Просвіта”), Союз українок, товариство „Просвіта”. Виховна робота здійснюється у трьох основних напрямах: використання елементів виховання у навчальному процесі; організація кураторства та інформування студентів з найактуальніших питань державотворення в Україні; втілення в практику роботи інших активних форм виховання студентів у позанавчальний час.

Музей історії університету ветеринарної медицини ім. С.Гжицького (в центрі фото: Панас Столярчук)

В університеті щороку формується календар найважливіших дат і подій, які вшановуються як на рівні навчального закладу, так і його структурних підрозділів. Газета „Світ Університету” на своїх сторінках постійно публікує ці матеріли. Важливе місце у виховній роботі зі студентами займає народний музей історії університету, який відкритий був у 1967 році ( академік Панас Столярчук). Відчутним осередком духовності для співробітників і студентів стала студентська церква Святої Трійці.

Для відпочинку та лікування працівників і студентів університету в мальовничому селищі Східниця, у передгір’ї Карпат, діє пансіонат „Ксеня”.

Національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького з 2001 року є членом світового Консорціуму вищих аграрних закладів освіти, а факультет ветеринарної медицини 2003 року став членом Європейської асоціації ветеринарних навчальних закладів.